Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
постановляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
постановити — I див. постановляти. II новлю/, но/виш; мн. постано/влять; док., перех., розм. 1) Поставити кого небудь кудись. || Помістити на постій, для проживання. 2) Послати виконувати де небудь якусь роботу, доручення. || ким, на кого, за кого. Призначити… … Український тлумачний словник
постановляння — я, с. Дія за знач. постановляти … Український тлумачний словник
постановлятися — я/ється, недок. Пас. до постановляти … Український тлумачний словник
вирішити — I = вирішувати (роздумуючи, обмірковуючи, зробити певний висновок), постановити, постановляти, надуматися, виміркувати, визнати, покласти, присудити, присуджувати, нараятися; заповзятися, завзятися, наполягтися, напосістися Пор. задумати II ▶ див … Словник синонімів української мови
ухвалити — ухвалювати (винести колективне рішення), постановити, постановляти, вирішити, вирішувати, у[в]радити, у[в]раджувати … Словник синонімів української мови
